Одне з найяскравіших та незабутніх вражень від мандрівки Грецією – це дивовижні монастирі Метеори «ті, що ширяють у повітрі».
У самому серці стародавньої Еллади, приблизно в 80 км на захід від гори Олімп, на вершинах скель Фессалії, у номі Трикала поблизу містечка Кастракі розташований комплекс скельних монастирів, заснованих у ХІІ ст., другий за розміром після Афону.
Одне з найбільш незвичних та файнезніших місць на Землі, яке одночасно можна назвати і дивом природи – геологічним феноменом, і шедевральним витвором рук людини. І природа, і люди – в рівній мірі подбали про те, щоб цей мальовничий ансамбль набув слави одного з чудес світу.
Зазвичай, говорячи про цей район, кажуть «скельні стовпи Метеори». Насправді вони являють собою справжні гірські масиви зі стрімкими стінами, настільки високими і великими, що язик не повертається назвати їх скелями або кам’яними стовпами. Судіть самі: їх висота перевищує 300 м, а деякі злітають в небо на півкілометра!
Гігантські скелі розташовані в долині річки Піней, біля підніжжя невисокого гірського хребта Пінд. Вони сформувалися в результаті вивітрювання пісковиків і конгломератів, що складають колишнє дно стародавнього моря. За 60 мільйонів років, що минуло з тих пір, процеси ерозії розділили, подрібнили і забрали геть більшість морських опадів, але деякі особливо міцно зцементовані ділянки уламкових порід не піддалися руйнуванню і збереглися у вигляді величезних скельних масивів.
Подібні стовпи – велика рідкість. Зазвичай скелі-останці, як їх називають геологи, складаються з вулканічних туфів або інших менш стійких осадових порід. Часом химерні вертикальні скелі виникають в місцях, де вода розчиняє вапнякові масиви. Але природні обеліски з найміцніших пісковиків відомі, крім Метеори, мабуть, тільки в Долині монументів в американському штаті Арізона.
Майже п’ятсот років Метеори залишалися лише місцем перебування відлюдників-аскетів. Але в XIV в. почастішали набіги на родючі грецькі долини турків-османів. Разом з мирними містами і селищами розграбуванню піддавалися і християнські монастирі.
Вважають, що перші ченці облаштувались на скелі Святого Стефана ще у XII ст.
У 1344 р. настоятель одного з афінських монастирів Койновітіс перебрався зі своїми ченцями до Метеор. На просторій плоскій вершині однієї зі скель (вона так і зветься – Широка) монахи збудували монастир Великий Метеорон – перший у долині Піне. У 1388 р. учень і наступник Атанасіоса Іоасаф розширив будівлі монастиря.
Наступні трагічні події в історії Візантії, пов’язані з навалою турків і гоніннями на християн, привели до того, що до кінця XVI ст. практично всі вершини скель Метеори були зайняті монастирями, число яких зросло до двадцяти чотирьох. Так утворилася найбільша і найбільш значна після Афона група монастирів в Греції. Найбільш відомі з них Варлаамскій і Троїцький, а також Нікольський, де збереглися фрески Феофана Грека.
Будівництво будинків на вершинах стрімких скель здійснювалося з неймовірними труднощами. Оскільки підніматися по сходах, а тим паче піднімати наверх вантажі було непросто. Для підйому використовували плетені сітки на блоках і канатах (щось на зразок великого сачка, який підтягується лебідкою), а в XIX ст. на зміну їм прийшли вирубані в скелі ступені.
Пам’ятники Метеори сильно постраждали під час Другої світової та громадянської війни, яка була після неї. У 1960-х рр. тут були проведені реставраційні роботи. Велика частина монастирів відновлена, а в деяких все ще ведуться реставраційні роботи.
У наш час більшість монастирів і скитів Метеори нежилими. Відновлено лише 6 монастирів, у яких вдалося зберегти більшу частину іконопису. Це такі монастирі, як: Мегала Метеора (або Великий Метеорон чи Преображенський), монастир Русану (нині Святої Варвари), монастир Святого Варлаама, монастир Святого Стефана (жіночий), монастир Святого Миколая Анапавсаса та монастир Святої Трійці.
Ансамбль кожного з монастирів Метеори включає в себе одну або дві церкви, келії, трапезну і обов’язково – резервуари для збору і зберігання води: адже на вершині голої скелі ніяких водних джерел немає.
Найбільший з монастирів Метеори – Великий Метеорон. Його головний храм-католікон, освячений в ім’я Преображення Господня, був побудований у середині XIV ст. і прикрашався фресками в 1387-1388, 1483 і 1552 рр.
Другий за значенням з монастирів Метеори – монастир святого Варлаама. Його головний храм було споруджено в 1541-1542 рр. і освячено в ім’я Трьох Святителів. У 1548 р. його розписали фресками. Стара монастирська трапезна сьогодні використовується як музей.
Надзвичайно важкодоступним є монастир Святої Трійці. Можна лише дивуватися, яким чином на вершину скелі, де він розташований, вдалося доставити будівельні матеріали для зведення монастирських будівель. Католікон монастиря будувався в 1475-1476 рр. і був прикрашений розписами в 1741 р.
Найлегше потрапити в монастир Святого Стефана. Його маленьку церкву побудовали у середині XVI ст., розписали в 1545 г. або трохи пізніше. Головний храм, освячений на честь Святого Хараламба (Харлампа), побудований вже в 1798 р. Стара трапезна монастиря у наш час використовується як музей.
У 1988 році ці споруди увійшли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тисячі паломників і туристів з усього світу відвідують монастирі на неприступних скелях, що стали навіки притулком багатьом тисяч пустельників… Метеори – це завислі у часі кам’яні велетні, які на сотні метрів виступають з плоті землі… здійнялися вгору на 600 м над рівнем моря більше тисячі (!) років тому… Видовище, що зачаровує!!!
Чудовий приклад всім нам, як перемагаючи труднощі і злигодні, бути мудрими у своїх думках та смиренними у свідомості… і не як ми хочемо, а як треба Господу…
Фото – ТУТ
Текст та фото – Ксенія Миронова