Приходить до батька дівчина й говорить:
— Тату, я стомилася, в мене таке важке життя, такі труднощі й проблеми, я весь час пливу проти течії, в мене немає більше сил… Що мені робити?
Батько замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою. В одну вкинув морквину, в другу поклав яйце, в третю насипав розмелених зерен кави.
Через певний час він вийняв з води моркву і яйце й налив у чашку кави.
— Що змінилося? – запитав він свою дочку.
— Морква і яйце зварилися, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона.
— Ні, доню, це лише поверхневий погляд на речі. Поглянь, тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою й податливою. Крихке й рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися. Вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу. Так і люди – сильні зовні, можуть розклеїтися й стать слабаками там, де тендітні й ніжні лише затвердіють і зміцніють…
— А кава? – запитала вона.
— О! Це найцікавіше! Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому середовищі й змінили його – перетворили на прекрасний запашний напій. Є особливі люди, які не змінюються через обставин – вони змінюють самі обставини й перетворюють їх на щось нове й прекрасне, добуваючи користь і знання з ситуації.