Різдво у Франції – саме довгоочікуване свято для кожної французької сім’ї, тому до Різдва готуються задовго, як правило, за місяць.
Усе починається з Адвента. Адвент – це виключно релігійне поняття у католиків та лютеран. Це час очікування перед святом Різдва Христова. Адвент наступає у четверту неділю до початка Різдва. Протягом цих трьох тижнів віруючі не лише готуються до Різдва, але й розмірковують на релігійні теми. Кожна неділя Адвента є особливим святковим днем та має своє сакральне значення: перше пов’язане з пришестям Христа, друге та третє – з переходом до Нового Завіту, а четверте – з подіями Євангелія напередодні Різдва.
Святкування Різдва займає місяць, з 6 грудня, дня Святого Миколая по 6 січня – день Короля (або день Епіфанії). Дітлахи в очікуванні подарунків від Père Noël виставляють черевички на каміни або під ялинку.
⠀
У Франції Різдво – це час, що проходить під знаком сім’ї та щедрості. У цей час близькі люди збираються разом, дітям дарують цукерки та солодощі. Також Різдво – традиційний час благодійності, його важко уявити собі без подарунків і добрих справ. Напередодні Різдва після нічної служби люди збираються на святкову вечерю під назвою Ревейон (Reveillon).
⠀
Основна прикраса будинків, вулиць, магазинів – різдвяна ялинка. Новорічна красуня з’явилася у Франції в 14 столітті в Ельзасі, в той час її святковим вбранням служили паперові квіти, стрічки і яблука. У 1858 році був поганий урожай яблук, тому в Лотарингії зробили скляні кулі замість яблук. Сьогодні ялинку прикрашають не тільки іграшками, але цукерками, горіхами та солодощами. На Різдво також прийнято вішати біля входу омелу, вона приносить удачу.
Ясла, або Вертеп
Будь який різдвяний декор підлягає обговоренню, але є одна річ, яка обов’язково є у кожному французькому домі на Різдво, – це дитячі ясла або вертеп. Дитячі ясла з немовлям Ісусом – важливий символ Різдва. Їх можна побачити не тільки в церквах, а й на вулицях, площах міста і в будинках.
Адвент-календар
З казковим грудневим періодом пов’язані дві традиції: вінок з ялинових гілок і чотирьох свічок, які послідовно запалюються щонеділі Адвента, і Адвент-календар.
Адвент календар – спеціальний календар, який показує, скільки залишилось часу до Різдва. Родиною Адвент календаря вважають Німеччину. Ще у XV ст. при богослужінні використовували зображення Діви Марії з Іісусом на фоні дерева з 24 гілками, де кожна гілка відповідала дню Адвента та на кожній з них стояла золота літера “А”, від “Ave Maria”. Але вже з ХІХ ст. Адвент-календар з церкви перейшов у дома, де малі діти з нетерпінням чекали улюбленого свята. Традиційно такий календар представляв з собою листівку або будиночок з 24 віконцями, в кожному з яких лежав солодкий або інший подарунок, а також записка з фразами зі Святого Письма.
Винахідником першого сучасного Адвент-календаря, який став доступний широкій аудиторії, став німець Герхард Ланг. За легендою, кожен день грудня мати підносила хлопчикові безе, прикріплене до квадратного прямокутника. Ланг виріс і заснував у Мюнхені свою друкарню, на базі якої в 1908 році було надруковано перший Адвент-календар. Дуже швидко ця чудова традиція розповсюдилась на всі країни Європи, у тому числі і на Францію.
У наш час у Франції можна зустріти велике різномаїття Адвент-календарів. Це може бути солодкий подарунок, листівка, будиночок, дощечка з дерева, меблі, шкатулка, а деякі матусі виготовляють календар власноруч, розвішуючи на стіні мішечки з сюрпризами або використовуючи картонні коробочки.
Різдвяні ринки: Марше де Ноєль
Різдвяні ринки є важливою частиною французької різдвяної традиції. Починаючи з останніх вихідних листопада та до Різдва чи Нового року у містах та селах по всій країні з’являються маленькі дерев’яні кіоски, де можна придбати святкові прикраси та скуштувати традиційні різдвяні смаколики. Кожне місто унікальне по своєму та товари продаються виключно ті, які є особливими саме для цього регіону.
Страсбург – “столиця Різдва”
Найпопулярнішими такі ринки є в Ельзасі, а Страсбург взагалі по праву вважають “Столицею Різдва”. На цілий місяць Страсбург перетворюється на справжню казку: величезна ялинка на площі виблискує різнокольоровими вогниками, в повітрі розносяться звуки різдвяних пісень та аромати ельзаських смаколиків.
Традиційна Різдвяна вечеря: Ревейон
Після служби – час святкової вечері Ревейон (від дієслова réveiller – прокинутися або відродитися, що символізує народження Христа). У кожного регіону своє меню, наприклад: суп з шавлією і часником, шпинат або тріска, зелені і чорні маслини, смажена риба, устриці або ескарго, цвітна капуста, селера в анчоусному маслі, равлики та дуже популярна страва – гусяча печінка – фуа-гра. Після закусок подають індичку.
Різдвяне поліно: Бюш де Ноель
Починаючи з ХII ст. у Франції напередодні Різдва усією родиною починали робити Різдвяне поліно. З певними церемоніями її святково заносили в дім. Голова родини поливав його маслом і підігрітим вином, та вся родина читала певні молитви. Маленькі дівчата підпалювали поліно за допомогою щіпок, що залишились від спалювання поліна минулого року. Згідно вірувань, зола та щіпки, що залишились від спалювання Різдвяного поліна, оберігали протягом року будинок від блискавок та диявольських підступних інтриг, тому їх бережно збирали та зберігали. Дуже важливим вважалось, щоб у всіх, хто приймає участь у процесі підпалювання нового поліна, були чисті руки. Поступово традиція спалювати Бюш де Ноель відмирала, хоча і сьогодні у будинках, де є каміни, традиція зберігається.
У ХІХ ст. французькі кондитери придумали замінити дерев’яне поліно випічкою. З тих пір більшість французів прикрашають свій стіл ідеальним святковим різдвяним десертом – Бюш де Ноель та різноманітними фігурками у лісовому стилі.
Основою колоди є рулет з легкого та пористого бісквіта Женуаз (фр. Génoise), промазаний кавовим або шоколадним кремом. Зріз рулета схожий на вікові кільця дерева, а крем на поверхні імітує кору дерева.
Дід Мороз: Le Père Noël, Le Père Chalande, Le Père Fouettard
У Франції декілька Дідів Морозів. Одного звуть Пер Ноель (фр. Le Père Noël), у перекладі означає “Отець Різдво”, він добрий та дарує подарунки подарунки слухняним дітям. Він ходить з посохом, вдягнений у довгу шубу та широкополий капелюх.
За традицією, Пер Ноель, приїхавши до будинку на віслюку в дерев’яних черевиках і з кошиком подарунків, проникає через димохід у будинок, розкладаючи подарунки у взуття, залишене перед каміном.
Другого «Діда Мороза» звуть Шаланд (фр. Le Père Chalande). Цей бородатий старий носить хутряну шапку і теплий дорожній плащ. У його кошику заховані різки для неслухняних і ледачих дітей. У деяких регіонах Франції другим Дідом морозом вважають П’ера Фуетара (фр. Le Père Fouettard), у буквальному перекладі “папаша з батогом” – дід з різками, який нагадує Пер Ноелю, як дитина поводила себе протягом року і чого вона заслуговує більше – подарунків або прочухана.
А у деяких провінціях Франції Пер Ноель приносить маленькі подарунки 6 грудня і повертається знову на Різдво з великими. У кожному регіоні свої традиції!
Joyeux Noël або ж щасливого Різдва!
Ксенія Миронова