Три гормони апетиту

Що впливає на апетит? У першу чергу, три гормони апетиту, а в другу – наші звички. Тобто наш гормональний фон залежить від збалансованого харчування та фізичного навантаження. А звички лише допомагають вирішити проблему: як їсти менше, щоб схуднути або як їсти більше, шоб набрати вагу.

“Те, що ми залишили позаду, та те, що лежить перед нами, – ніщо у порівнянні з тим, що знаходиться всередині нас”.

Якщо голод – це наша фізіологічна потреба в їжі, то апетит – це чисто психологічне бажання. Давайте розбиратись, як їсти менше або як їсти більше і що впливає на апетит.

Три гормони апетиту

Якщо про інсулін і тестостерон чули всі, то з греліном, лептином та адипонектином знайомий не кожен. Ці три гормони є гормонами апетиту. Вони допомагають відрегулювати апетит, оскільки безпосередньо впливають на нашу когнітивну поведінку по відношенню до їжі (когнітивний процес – це те, що ви думаєте, ваші емоції – це те, що ви відчуваєте, ваша поведінка – те, що ви робите, ваша фізична реакція – те, що змінюється у вашому тілі).

Чому дієтологи радять ретельно пережовувати їжу і їсти повільно? Це теж пов’язано з дією гормонів. Після того, як ви починаєте їсти, певні гормони подають організму сигнал ситості. Тобто хочете їсти менше, їжте не поспішаючи, хочете їсти більше – їжте швидше.

Грелін

Грелін – гормон голоду, що виробляється у слизовій оболонці шлунку у відповідь на його спороження. Основна функція греліну – збудження апетиту. У нормі рівень гормону підвищується, коли шлунок порожній і зменшується при його заповненні. Тобто грелін змушує людину більше їсти, споживаючи якомога більше калорій та переводячи їх у жирові відкладення. Чим більше греліну – тим сильніше ви відчуваєте голод. Грелін впливає безпосередньо на центр голоду в нашому мозку, в результаті чого виробляється стійке звикання до солодких та жирних продуктів.

Також виробництво греліну відбувається в гіпоталамусі, що дозволяє стимулювати виробництво гормону росту, тому якщо комусь треба набрати вагу, то слід приділити увагу рівню греліну.

Також грелін бере участь у регуляції циркадного сну-неспання, у метаболізмі вуглеводів, відчутті смаку та поведінці, направленій на пошук винагороди.

Логічно було б припустити, що у людей зі значною зайвою вагою виділяється дуже багато греліну. Але, ні. Встановлено, що люди, які страждають ожирінням, нерідко мають більш низький рівень даного гормону, ніж худі учасники обстеження.

Кількість греліну, чутливість його рецепторів і перехід спожитих калорій в жир ніяк не залежить від маси тіла людини. І, навіть, коли організм явно страждає ожирінням, грелін продовжує працювати, не зменшуючи обертів.

А тому, коли ви сідаєте на дієту, відбувається наступне:

  • ви менше їсте, і порожній шлунок викидає в кров більше греліну, який підштовхує вас знову почати споживати більше калорій і запасати їх у вигляді жиру;
  • знижується рівень гормону насичення лептину, і ви знову ще сильніше хочете їсти;
  • знижується швидкість метаболізму.

Все це є ланками нормальної адаптації організму людини до голоду. Вони необхідні, щоб людина вижила в дикій природі. Вкрай складною задачею є втрата зайвої ваги в наші дні, коли має місце переїдання і ні про який справжній голод мова не йде.

Рівень гормону голоду греліну починає підвищуватися вже в перший день дієти, продовжує збільшуватись протягом наступних тижнів і навіть місяців. І це суттєво зменшує мотивацію до схуднення. За різними оцінками, рівень греліну у людей, які дотримуються дієти з жорстким обмеженням калорій, збільшується на 24-43%. Причому, чим довше людина перебуває на дієті, тим більше збільшується викид греліну. Таким чином, збереження результатів схуднення після закінчення дієти стає вкрай проблематичним. Ось чому краще ніколи не голодувати, не сидіти на дієтах в звичному розумінні цього слова, страждаючи від численних обмежень і заборон, а кардинально змінити свій спосіб життя і підхід до харчування.

Лептин

Грелін доповнює інший гормон – лептин, який синтезується в жировій тканині. Лептин є гормоном-антагоністом греліну. Якщо грелін стимулює нейропептиди, які підвищують апетит, то лептин стимулює нейропептиди, які його знижують. Саме низький рівень лептину завжди супроводжує зайву вагу та труднощі у позбавленні від неї.

Адипонектин

Адипонектин – бере участь у регуляції рівня глюкози і розщеплення жирних кислот. По суті, адипонектин є зв’язковим між жировими клітинами і мозком. Чим більше адипонектину у крові, тим більше жиру ви спалюєте. Відповідно, низький рівень адипонектина може призвести до надмірного накопичення жиру в організмі.

Адипонектин теж секретується в жировій тканині і є білковим гормоном. Він доповнює лептин. Його низький рівень спостерігається у людей з високим відсотком жиру.

Адипонектин підсилює чутливість клітин до інсуліну і знижує кількість глюкози в крові, зменшуючи ризик розвитку цукрового діабету.

Робить він це за рахунок активізації ферменту, який нарощує вироблення енергії шляхом споживання глюкози і жирних кислот. Також адипонектин збільшує вживання цукру м’язами, печінкою і знижує вироблення глюкози печінкою.

Така взаємодія дало можливість вченим припустити, що синтез гормону багато в чому залежить від рівня інсуліну в крові: чим нижче кількість інсуліну, тим вище концентрація адипонектину. При цукровому діабеті кількість рецепторів першого і другого типу знижується, що призводить до аномально високого рівня адипонектину в крові.

Далі буде