Цікаві факти з історії міста Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький, Музей архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, музей під відкритим небом

Переяслав-Хмельницький – місто, що “перейняло славу”

Втомившись від шаленого ритму життя та надмірного шуму столиці, ми вирішили насолодитись тишею міста-музеїв – Переяслав-Хмельницький та красою одного з найбільших музеїв України – Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Переяслав-Хмельницький знаходиться на відстані 85 км на Північ від Києва.

Цікаві факти з історії Переяслав-Хмельницького

Будь-яке місто розпочинається з історії. Історія міста налічує 1100 років.

На території Переяславщини були виявлені перші поселення епохи бронзи ще 2 тис. до н.е. Пізніше, ІІІ – поч. V ст. на території сучасного Переяслава виникають поселення доби черняхівської культури.

Про саме місто літописці вперше згадують у 907 році – у договорі між Київською Русю і Візантією, де Переяслав згадується як одне з трьох найбільших міст Київської Русі. Назва міста дослівно означає “перейняв славу”.

У Х столітті місто було столицею Переяславського князівства, яке відігравало ключову роль в захисті Русі від набігів печенігів і половців.

У 1054 р. було створено Переяслівське князівство, як один з трьох осередків давньої Руської землі (це склалося ще до розподілу Руської землі між синами Ярослава Мудрого). Переяславським князем стає один із синів Ярослава – Всеволод.

Саме з Переяславом пов’язана перша згадка в літописі слова “Україна”. Здобувши перемогу над половцями, важко поранений князь Володимир Глібович захворів і помер в цьому місті. Володимира Глібовича, який проявив себе наполегливим оборонцем не тільки Переяславщини, а й Київщини, Чернігівщини і українських земель взагалі від нападів половців, поховали в Михайлівському соборі в 1187 році, де написали: “І плакашеся про нього все переяславці, про нього ж Україна багато постонаша”.

Пізніше місто було неодноразово спустошено. У 1239 зруйновано ордою монголо-татар, у 1482 р. – військом кримського хана Менгли-Герая. У 60-ті рр XIV ст. Переяслав захопили литовські феодали, а землю розділили на волості, де Переяслав став центром.

В кінці XV ст. – у першій половині XVI ст. – Переяслав разом с Каневом, Черкасами та островом Хортиця зіграв важливу роль у формуванні українського козатства, саме тут формувались перші загони козаків.

У 1569 – згідно Люблінської унії Королівству Польському були передані Волинь, Поділля, Подляшье і українські землі, що раніше належали Великому князівству Литовському.

У 1585 – на території колишнього детинця було споруджено замок, а Переяславу, першому з міст на Лівобережній Україні, надано Магдебурзьке право. У 1585 р. король Стефан Баторій видав привілей київському воєводі Костянтину Острозькому, яким жалував “в панстве нашом на Украине, за Днепром городище, местце пустое, называемое Переяславль” і дозволяв “замок збудувати, места и села людьми осаживати … яко тем всем людям з ласки нашей надаем право Немецкое называемое Майдебурское”.

1591-1593 – переяславські козаки і міщани взяли найактивнішу участь у великому повстанні під керівництвом Кріштофа Косинського проти польського пригноблення.

1594-1596 – Переяслав зіграв важливу роль в повстанні на чолі з Северином Наливайко.

Початок XVII ст. – власником Переяславського староства і міста став український магнат Костянтин Острожський.

1620 – Переяслав і староство перейшли у володіння Я. Заславського.

1625 – згідно Куруковськими угодами місто стає центром одного з найбільших реєстрових полків в Україні.

25 травня 1630 – у боях під Переяславом запорізькі і реєстрові козаки під супроводом Тараса Федоровича (Трясило) здобули перемогу над польським коронним військом.

1635 – польський магнат, переяславський староста В. Жолкевський передає місто на резиденцію ієзуїтів, через три роки тут було засновано коллегіум.

1637 – населення Переяславщини приймало участь у повстаннях на чолі з Павлом Павлюком (Бутом) і Яковом Острянином.

1648 – початок Визвольної війни. Переяславці позбулися від влади польскої шляхти.

Січень 1654 – відбулася Переяславська рада, що на довгі роки змінила ход історії – було підписано історичний акт про об’єднання України з Росією. Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті. У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав — України та Московії. Необхідність виходу з-під польської залежності спонукала Б.Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Україною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав України, яку згодом неодноразово порушували і врешті решт широка автономія українських земель і Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець. Було порушено умову визволення всієї України від польської окупації. Московія і Польща підписали договір між собою про мир і Україна виявилася поділеною на Лівобережну і Правобережну.

1654-1667 – Російсько-польська війна.

17 жовтня 1659 – підписання кабального договору між Юрієм Хмельницьким та представниками моськовської думи.

1660 – підписання Слободищенського трактата Юрієм Хмельницьким.

1663 – Чорна Рада

1666 – антимосковське повстання Переяславського козацького полку під керівництвом М. Хоменка.

1695-1700 – будівництво Вознесенського монастиря на кошти Івана Мазепи.

1727 – відновлення гетьманства.

1738 – відкриття колегіуму, в якому пізніше викладав Григорій Сковорода і саме переяславська земля стала батьківщиною Шевченківського “Заповіту”..

1766 – відкриття однокласної школи у фортеці при Замковій Успенській церкві.

1770-1776 – поблизу Вознесенського собору побудована трьохповерхова дзвіниця.

1781 – відміна автономії України і розділ на полки. Скасування Переяславського полку. Переяслав став частиною Київщини.

1782 – Переяслав налічував 4987 жителів і населення швидко зростало.

1835 – у Переяславі мешкало вже 8460 жителів.

30-ті роки XIX століття – у Переяславі деякий час жив та працював Микола Васильович Гоголь. Тут він збирав матеріал для повісті “Вій”.

1845, 1859 – пребування на Переяславщині Тараса Григоровича Шевченко.

1867 – населення міста складає близько 10 тисяч чоловік.

1873 – відкриття жіночої гімназії.

Переяслав-Хмельницький – місто-музеїв

І в наш час місто не втратило своєї привабливості. Тут сконцентровано 27 музеїв, це майже по музею на тисячу осіб і більше 60-ти пам’ятників історії державного значення. Серед них – музей хліба, транспорту, рушників, кераміки, ікон, бджільництва, обрядів і навіть космонавтики, з оригінальними експонатами, що побували в космосі. Вони об’єднані в історико-етнографічний заповідник “Переяслав”, який налічує 176 тисяч експонатів музейного фонду.

Що відвідати у Переяслав-Хмельницькому

  • Меморіальний музей архітектора В.Г.Заболотного
  • Історичний музей «Заповіту Т.Г. Шевченка»
  • Археологічний музей
  • Меморіальний музей Г.С.Сковороди (Переяславський колегіум)
  • Музей архітектури давньоруського Переяслава
  • Музей декоративно-ужиткового мистецтва
  • Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини
  • Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
  • Музей історії лісового господарства Середньої Наддніпрянщини
  • Музей історії Української Православної Церкви
  • Музей класика єврейської літератури Шолом-Алейхема
  • Музей кобзарства
  • Музей козацької слави. Роботи Василя Завгороднього
  • Музей пізнання світогляду й освоєння космосу
  • Площа Богдана Хмельницького. Монумент на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією
  • Площа Переяславської Ради
  • Успенський собор
  • Свято-Михайлівський собор (Михайлівська церква)
  • Вознесенський монастир
  • Музей М.Бенардоса
  • Музей народного сухопутного транспорту
  • Музей пам’яті Поліського району
  • Музей «Поштова станція»
  • Музей трипільської культури
  • Музей-діорама «Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 року»
  • Музей українських обрядів
  • Музей українського рушника
  • Музей хліба
  • Музей українського народного одягу Середнього Придніпров’я
  • Музей лікарських рослин
  • Борисоглібська церква
  • Переяслав-Хмельницька «Міська гімназія»
  • Пам’ятник на честь автора «Слово о полку Ігореве»
  • Пам’ятний знак на честь першої літописної згадки «Україна» і пам’ятник князю Володимиру Глібовичу
  • Церква святого Іллі Пророка, с. Циблі

Ксенія Миронова

Продовження: фотомандрівка до Музею архітектури та народного побуту Середньої Наддніпрянщини

Сохранить

No Comments Yet

Leave a Reply

Your email address will not be published.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.