Усім закоханим у Санкт-Петербург присвячується!

Санкт-Петербург – це безкрайній Всесвіт, де кожен може знайти свою планету, яка буде йому до душі та посадити на ній свою розу щастя…

Санкт-Петербург – це безумовне кохання на все життя, яке не залежить від пори року, від настрою, від відстані у тисячі кілометрів, що віддаляють від Києва… Адже Петербург – це не місце прописки, це – стан твоєї душі, де для кожного Санкт-Петербург свій.

Образ міста має свою Долю.

Для Петра Великого – це був його Парадіз, земний рай.

Для Гоголя – “Щеголь Петербург – перед ним з усіх сторін дзеркала: там Нева, там Фінська затока. Йому є у що подивитись”. З одного боку, “акуратний німець, найбільше любить пристойності», діловитий, метушливий, “іноземець своєї батьківщини”, з іншого – невловимий, що вабить прихованою загадкою. Місто несподіваних зустрічей і таємничих пригод”.

Для Пушкіна: “Місто пишне, місто бідне” і все ж: “Люблю тебе Петра творіння” – це теж його слова.

У Некрасова Петербург – “Навмисний”, у Достоєвського він – “Фатальний”, у Анни Ахматової:  “Гранітне місто слави і біди”, для поета Агнівцева він – “Блискучий Санкт-Петербург”, для Шевчука в його пісні він: “Чорний пес Петербург”, для Газманова – “Старий корабель”.

Для мене Київ та Санкт-Петербург – це два найвірніших друга, які ніколи мене не зраджують, які розуміють мене без слів, які у будь якій життєвій ситуації готові простягнути мені руку допомоги і повернути надію, натхнення і віру в себе, розділити зі мною всі щасливі миті. Як кажуть, горе розділене з одним – це півгоря, а радість з одним – це подвійна радість.

Київ – найрідніший, а Петербург – це справжній лікар, адже коли на душі стає похмуро, то кидаєш все невідкладні справи і на декілька днів за тисячу км летиш до нього на зустріч, щоб мовчки побродити по його  храмам, музеям, паркам, пригородам. І раптом те, що зовсім недавно здавалося складним, заплутаним та незрозумілим, стає зрозумілим, світлим і простим… немов відбувається просвітлення душі!

Справжній Петербург – це деталі, які не кожному дано помітити, а ми – спробуємо їх роздивитися.