Бровари: історія міста

brovary

Місто Бровари знаходиться за 22 км від Києва.

Бровари – це східні ворота Києва, саме сюди в усі часи сходились дороги. Це зумовлено тим, що Бровари знаходяться на поєднанні двох великих трактів, які завжди вели до Києва з північно-східних територій.

У ХІ-ХІІ ст. відбувалось заселення території Броварського краю монахами київських монастирів та Києво-Печерської Лаври.

Назва Бровари вперше зустрічається в письмових джерелах 1628 року. У той час це був невеликий населений пункт. Селяни займались землеробством, а більш заможні козаки – виноробством та пивоварством. У ті часи Бровари входили до Остерського староства та належали князю Яремі Вишневецькому.

Є декілька версій походження назви. Броварські історики пов’язують назву міста з місцезнаходженням тут великої кількості «броварень», де варили пиво або від назви професії бровар (тобто, той, хто варить пиво). Слово “бровар” має польсько-німецьке походження, у XVII ст. воно вже було поширене на території України. Мабуть, саме так люди, які приїздили до міста, називали людей “броварі” (тобто пивовари у множині). Саме такою, із закінченням на -і, була назва міста до 1969 року. І у поемі “Катерина” Т.Г. Шевченко теж вживає назву Броварі.

З початком визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. князь Ярема Вишневецький укріпив Бровари та зосередив тут невеликий озброєний загін. Броварчани повстали, оголосили себе козаками, вигнали з Броварів Вишневецького та знищили його загін.

У 1648-1649 рр. у Броварах створили козацьку сотню, першим сотником був Федір Ведмідь, козаки розбудували місто, будували церкви, допомагали селянам. Одна з таких церков – церква Петра і Павла.

1654 року мешканці Броварів погодили рішення Переяслівської Ради про возз’єднання України з Росією, прийняли присягу на вірність цьому союзу.

Під час російсько-польської війни місто було декілька раз зпустошене. 1658 року його зруйнували татари, 1659 року місто постраждало під час боїв між військами гетьмана Виговського та руським військом.

Після закінчення визвольної війни, Бровари з навколишніми землями стали власністю Києво-Печерської лаври. Приналежність цих земель лаврі була офіційно підтверджена в 1680 гетьманом Іваном Самойловичем, а в 1719 – Петром I. І так було аж до 1782 року.

Згідно наказу Петра І в 1703 році було відкрито поштову дорогу з Москви до Києва, яка проходила через Бровари.

Тобто місто Бровари здавна було важливим вузловим центром, через який проходить велика кілька людей та паломників до Києва, а також постійно вдень та вночі постійно проїжджає велика кількість промислових та інших людей.

Одвічне розташування містечка при битій дорозі спонукало місцевих жителів до винокуріння, шинкарства та пивоваріння.

Великі торги відбувалися на трьох щорічних ярмарках, уздовж шляху тягнулися заїзди та крамниці. Отож і Шевченкова Катерина, йдучи в «Московщину», саме в Броварах «медяник купила». Великий Кобзар не раз бував тут проїздом у Київ та з Києва. Це знайшло відображення в його творах “Прогулянка з задоволенням та не без моралі”, “Близнюки”, “Варнак”, “Сотник”, “Катерина”.

Старовини в Броварах не лишилося, а згадка про поета увічнена в назвах вулиці й площі, на якій встановлено пам’ятник Т. Г. Шевченку.

Броварам здавна притаманна роль міста-супутника – з 1912 року сюди курсував з Києва мототрамвай.

Під час героїчної оборони столиці України від німецько-фашистських загарбників влітку 1941 року в Броварах розташувався командний пункт Південно-Західного фронту, війська якого очолював Герой Радянського Союзу генерал-полковник М. П. Кирпонос; у вересні цього ж року точилися тяжкі оборонні бої. Під час визволення Броварів від гітлерівських окупантів восени 1943 року тут полягло близько 500 радянських бійців. Про події Великої Вітчизняної війни нагадують у місті обеліск Слави, пам’ятники на братських могилах радянських воїнів.

Чимало цікавого можна побачити в Броварському краєзнавчому музеї.

А сучасність позначена великими промисловими підприємствами та одноманітною багатоповерховою забудовою 1960-1980-х років, на жаль, позбавленою будь-яких рис оригінальності.