Що визначає вартість грошей

У попередній статті ми з’ясували, що гроші це універсальний товар для обміну, як і будь який товар, гроші мають свою вартість.

Чому ціна – це міра всіх речей та з чого складається ціна?

Вартість перших грошей, які були кусочками металів з міткою, визначала сама вартість метала. Тобто ціна метала по вазі дорівнювала вартості монети.

З часом, вартість виробництва грошей стала дорожче фактичної вартості, визначеної на монетах. Наприклад, на виробництво 1 золотої копійки витрачали золота та праці на цілих півтора рубля. Сама монета коштувала більше суми, визначеної на ній. Зробити монету коштувало більше суми витраченої на неї. Люди почали користуватись такою різницею та переплавляти гроші на метали. У сплав почали додавати інші метали, щоб знизити вартість виплавки грошей.

Тоді придумали паперові гроші. Для того, щоб людина повірила в те, що папірці з намальованими на них значеннями, це є справжні гроші, держава гарантувала, що у будь який момент паперові гроші можна буде обміняти на золоті та срібні монети.

Так само і в наш час. Паперові гроші, які випускає будь яка держава, гарантується золотим запасом цієї держави. Тобто держава випускає кількість грошей, які гарантуться капіталом держави, та це визначає вартість грошей.

Що таке банкнота?

Слово “банкнота” походить від англійських слів “bank note”, означає “банківський запис”. Суть банкноти – це зобов’язаність банка видати натуральні гроші, тобто насправді банкноти не мають вартості. Але держава зобов’язує усіх мешканців приймати банкноти у якості законного засобу платежа на певній території.

На вартість грошей впливає кількість випущених грошових знаків, економічний стан країни, вартість праці та інші фактори.

Скільки коштують гроші?

Кожна країна випускає свої грошові знаки зі своїми назвами. Вартість грошей – це порівняння вартості грошової одиниці однієї країни по відношенню до вартості грошей іншої країни. Це назвається курс валют. Гроші – це валюта. Різниця у вартості – це курс.

Також визначити вартість грошей можна можливостями обміну чи купівельною спроможністю. Наприклад, за 100 грн можна купити 5 хлібин.