Старість у радість і стакан води

Чим старше стає людина, тим частіше доводиться чути її побоювання з приводу склянки води в старості. У когось чоловіка / дружини немає, тому ніхто стакан води не подасть, у когось дітей немає чи далеко вони, у когось “онуки не такі, як у всіх”, теж не подадуть. Чим далі, тим більше думок про те, що за склянкою води прийдеться ходити самому.

Цікаво, будучи здоровою та адекватною людиною, коли б ви почали копати колодязь: коли вам колись там захочеться пити або заздалегідь? Мабуть, заздалегідь. А наскільки заздалегідь? Гадаємо, якомога раніше. Адже невідомо, на якій глибині знайдеться вода. Можливо, пощастить через годину до неї дістатися, а, можливо, знадобиться тиждень-місяць-рік-десятиріччя.

Якщо подумати, то можна зрозуміти, до чого це ми:

  • Ви зараз живете від зарплати до зарплати по принципу: “Є в кишені гроші – можна дозволити собі їх витрачати”, тобто звикли витрачати все, що є.
  • Ваш дохід вже збільшувався неодноразово, але разом з ним і росли витрати. Як результат, до кінця місяця ви у будь-якому випадку залишаєтесь на мілині.
  • Будь-які великі покупки (а в декого і їжа з одягом) – у кредит, бо якщо не в кредит, то просто немає звідки взяти стільки грошей.
  • Чи завжди буде так? Можливо ви сподіваєтесь, що одного разу на вас звалиться величезна купа грошей (спадщина / бонус на роботі / виграш у лотереї …) і відразу все налагодиться?
  • І ви хочете так само, як 95% населення, спочатку все частіше скаржитися, що «нашим пенсіонерам нема на що жити, поки європейські та американські, будучи на пенсії, подорожують», а потім як стати таким пенсіонером?
  • Якщо ви вже зараз знаєте, що рано чи пізно вам захочеться пити, маємо на увазі, захочеться грошей тоді, коли вам замість “айфонів” потрібні будуть ліки та спокій, чому ви не починаєте вже зараз копати криницю?

Запам’ятайте назавжди: на кожні 2 гривні, які ви зараз берете в борг у банку, ви  завтра віддаєте йому зверху ще 1 гривню своїх особистих грошей. У той же час, кожна гривня, інвестована зараз – це зайва гривня щомісячного доходу у вашій старості.

Подумайте, що є важливішим: зараз здаватися крутіше, ніж ви є, купуючи статусні іграшки, або знати, що на безбідну пенсію ви зможете піти коли забажаєте, а не коли дозволить держава? Купити пачку сигарет зараз або їсти м’ясні стейки на пенсії? Знову за звичкою оновити кредитну машину або до 60 років здійснити навколосвітню подорож?

Майбутнє у ваших руках та ніхто його у вас не може відібрати, АЛЕ: якщо у вас сформовані правильні звички. А скаржитися на державу, уряд чи когось ще всі можуть – тільки це задоволення не додає.

Ви скажете, що діти повинні піклуватися своїх про батьків. Так, звісно, діти повинні піклуватися про своїх батьків. Питання в іншому: чи зможуть? Де гарантії, що ваша дитина не піде по ваших стопах та не погрязне у боргах та кредитах? Де гарантії, що ваша дитина буде багато заробляти, їй пощастить з професією, з роботою, що вона не постраждає в чергову кризу, що не похитнеться її здоров’я і т.д., і т.п.? У житті буває занадто багато непередбачуваних ситуацій, щоб сподіватися на когось іншого, крім себе.

До того ж, є ймовірність, що стакан води вам знадобиться не в старості, а, скажімо, через рік. Ви вже вирішили, де будете копати колодязь?