Цього разу ми зануримось у глибину столітть одного зі стародавніх історичних центрів Київської Русі – в історію міста Новгород-Сіверський. Місто знаходиться у північній частині України, на правому березі річки Десна.
Новгород-Сіверський по праву можна назвати північною Пальмірою України: за незайману красу навколишньої природи, за живописні пейзажі, чисті озера, акваторію річки Десна, а ще за цікаву багатовікову історію та культурну спадщину, яка є скарбницею національної та світової духовної культури.
У Новгород-Сіверську зберіглись унікальні па’мятки історії та культури, які надають місту особливий колорит та викликають захоплення туристів. Але й дозволяють на собі відчуть дихання історії різних епох та столітть, оцінити високу майстерність тих, хто сотворив цю красу та залишив для нас з вами.
Біографія міста Новгород-Сіверський
Біографія міста має багато загадок, таємниць, історій та легенд. І це не дивно, адже з ім’ям князя Святослава Олеговича, який на той час князював у Новогород-Сіверському, пов’язана перша письмова згадка в Іпатіївському літописі про Москву. Саме з неї вчені ведуть початок її заснування.
Дуже мало інформації з письмових джерел про це давньоруське місто. Невідома й точна дата його виникнення. Вперше воно згадується в “Поученії” Володимира Мономаха своїм дітям”, який взимку 1078-1079 рр. розбив в околицях міста Новгород-Сіверський загін половців.
Часи князювання у Києві Володимира Святославича…
Літопис 988 року розповідає: «…и сказал Владимир, плохо, что мало городов около Киева, и начали строить города по Десне, и по Остру, и по Трубежу, и по Суле, и по Стугне». Ці міста князь приказав заселити «лучших мужей» з північних частин Київської Русі: « от словен, от кривичей, от чуди и от вятичей». Це грандіозне будівництво було розпочато київськими князями, щоб надійно захистити південні кордони Русі від войовничих кочівників-печенігів. Учені вважають, що є всі підстави включити в число цих міст і Новгород-Сіверський. А назва міста може називатись, наприклад, як пам’ять про переселенців з Новгорода Великого та з земель Новгородських – «мужі від словен».
Наприкінці ХI ст., а саме в 1098 році, на з’їзді князів у м. Любеч було утворено Новгород-Сіверське князівство з такими великими містами, як Курськ, Трубчевськ, Путивль, Стародуб, Сновськ, Рильськ і Донець. Новгород-Сіверське князівство було одним з найменших у Київській Русі. Утворили князівство штучно, щоб забезпечити князя Олега Святославовича землями.
Зазвичай Новгород-Сіверським князівством правили Чернігівські князі. Самий відомий з них – князь Ігор Святославович – герой “Слова о полку Игореве”, прах якого покоїться під спудом Спасо-Преображенського собору у Чернігові. Прославився він ще раніше похода, який описаний у “Слові”, адже у нього було ще багато інших успішних походів. Наприклад, у 1169 році разом з іншими 11 князями на чолі з Андрієм Боголюбським *, приймав участь у битві проти київського князя Мстислава Ізяславича.
* Андрій Боголюбський – онук Володимира Мономаха, син Юрія Долгорукого (засновника Москви, якого поховано у Церкві Спас-на-Берестові у Києві) та половецької княжни, Вишгородський князь.
Першим Новгород-Сіверським князем був Олег Святославич *, який увійде в історію під ім’ям «Гориславич», родоначальник неспокійних і войовничих Ольговичів.
* Олег Святославич – князь Волинський, Тмутараканський, Чернігівський, Новгород-Сіверський. Його потомки у літописах називатимуться Ольговичами.
Їх «стольним градом» став Новгород-Сіверський. У середині ХII ст. він перетворився в одне із значних міст Південної Русі. Новгород-Сіверські князі прагнули проводити незалежну політику, яка нерідко йшла врозріз з інтересами інших князів і приводила до численних міжусобних війн. Так літопис розповідає про облогу Новгорода-Сіверського в 1152 році військами Ізяслава Мстиславича *.
* Ізяслав Мстиславич – князь Курський (1125-1129), Полоцький (1129-1132), Турівський (1132-1134), Волинський (1135-1142), Переяславський (1142-1146) та великий князь Київський (1146-1149, 1150, 1151-1154)., онук Володимира Мономаха, один з перших давньоруських князів, якого Київський звід в складі Іпатіївського літопису називає «царем».
Новгород-Сіверський до цього часу був добре укріпленою фортецею, яку так і не вдалося взяти великому князю: «Месяца февраля поидоша полки своими к городу и ту начата ся бити в города у сторожных ворот, и тако вбодаша в град и острог в них изътяша и яко выидоша из острога, и отступяше от града, идоша в товары своя».
1239 р. – розорення міста монголо-татарами.
1350 р. – Новгород-Сіверський увійшов під владу Литовського князівства.
1503 р. – Новгород-Сіверський увійшов під владу Московської держави.
1604 р. – героїчна оборона міста від Лжедмитра першого. Восени 1604 Лжедмитрій вторгся на Сіверську землю на чолі польського війська. Мешканці Новгорода-Сіверського зустріли непроханих гостей кулями та ядрами. Обороною міста керував воєвода Петро Федорович Басманов. Заклики здатися ні до чого не привели, а всі спроби взяти місто не принесли успіху. Тим часом, тривала облога не входила в плани самозванця. Він вирішив взяти місто штурмом. На допомогу новгородсіверцям підійшло послане Борисом Годуновим військо на чолі з князем Ф. І. Мстиславським. У середині грудня 1604 року в битві з військами Лжедмитрія воно зазнало великих втрат, але самозванцю довелося зняти облогу з міста. За стійкість і мужність Новгороду-Сіверському було надано герб. До речі, сучасний герб міста Новгорода-Сіверського було затверджено 4 червня 1782 року. У зеленому полі зображено частину міської стіни з воротами та вежу з шестикутною зіркою, а по сторонам – золоті спис і шабля. Герб означає військову символіку.
1618 р. – Новгород-Сіверський увійшов під владу Польщі.
1620 р. – отримання містом Магдебурзького права.
1635 р. – відкриття в місті їзуїтського колегіума.
1648 р. – звільнення міста від польської влади.
1649 р. – сотенне місто Ніжинського полка.
1663 р. – сотенне місто Стародубського полка.
1708 р. – оборона міста від військ Карла ХІІ.
1781 р. – місто – центр Новгород-Сіверського намісництва.
1797 р. – повітове місто Малоросійської губернії.
1802 р. – повітове місто Чернігівської губернії.
1808 р. – відкриття Новгород-Сіверської чоловічої гімназії.
1875 р. – відкриття Новгород-Сіверської жіночої гімназії.
“Слово о полку Ігоревім”
Саме зі стародавньої Сіверської землі дійшло до нас світло перлини давньоруської літератури “Слово о полку Ігоревім”.
Похід, який описано в “Слові…”, відбувся навесні 1185 року. На стороні Ігоря Святославича стояли князь курський Всеволод (брат Ігоря) та князь рильський Святослав Ольгович (племінник Ігоря). Також разом з князями йшла дружина племені коуівів. Спочатку все відбувалось чудово – загони половців були розбиті на річці Сюурлії. Але на берегах ріки Каяли половці окружили військо князів та розбили його. Ігор Святославич потрапив у полон, з якого пізніше йому вдалось утекти.
Після татаро-монгольської навали зникло багато храмів та палаців Новогород-Сіверського, але серед усіх пам’яток тієї пори є єдина пам’ятка, нетлінна у століттях. Це перлина давньоруської літератури “Слово о полку Игореве”. Саме звідси, з Чернігово-Сіверської землі, як вважають дослідники, прозвучав заклик давньоруського поета до єднання. На всі країни колишнього СРСР залишилось лише 70 примірників дорогоцінної книги.
Вісім столітть пережив шедевр давньоруської літератури, а нас до сих пір хвилюють долі героїв цього безсмертного творіння. Уся руська земля ХІІ ст., її історія, її природа, культура, політика, взаємовідносини князей умістились на десяти сторінках геніального текста, написаного більш ніж 800 років тому. “Слово…” стало нашою святинею та нашею гордістю…
Ксенія Миронова