Виробництвом сиру люди займалися з давніх-давен. Де вперше почали робити сир – невідомо. Переконливих доказів, які б вказували на те, де саме зародився процес виготовлення сиру (сироваріння) – у Європі, Центральній Азії, на Близькому Сході або у Сахарі – немає.
Перші свідчення про виготовлення сиру в археологічному літописі датуються 5500 роком до н. е. – на території сучасної Польщі. Найстаріші терміни початку виготовлення сиру відносять до 8000 до н. е., коли вперше були одомашнені вівці.
Один із варіантів виникнення сиру говорить, що відкрили його арабські кочівники. Вони почали використовувати шлунки жуйних тварин для зберігання та перевезення молока, в результаті під дією сичужних ферментів молоко перетворювалося на сир і сироватку.
У поемі Гомера «Одіссея» розповідається, як Одіссей та його супутники, потрапивши в печеру циклопа Поліфема, знайшли у кошиках безліч сирів, а у відрах та чашах кислого молока. Там же ми знаходимо і опис приготування сиру: «Поліфем кіз та овець підоїв, як у всіх це заведено. Білого взяв молока половину, миттєво заквасив, відразу відтиснув і склав у сплетені міцно кошики…»
Про сироваріння свідчить і трактат Арістотеля (384–322 р. до н. е.), де описані процеси згортання молока та техніка приготування сиру.
Відомо також, що в Римській Імперії сир був невід’ємною частиною бенкетів патрицій. Сир настільки цінувався, що під час походу до Галії війська Цезаря збагачувалися не лише коштовностями, а й сиром, який потім утридорога продавали в Римі, адже сир міг перенести тривалу подорож і при цьому зберегти свої чудові властивості. Найстаріший вид сиру – сорт Демос, названий на честь острова, у якому почав вироблятися ще I столітті нашої ери. Слідом за стародавніми греками навчилися готувати сир та римляни. За часів правління вавилонського царя Хаммурапі сир був такою ж повсякденною та обов’язковою стравою, як і хліб. У Римі, під час правління Цезаря, цей продукт просто незамінний усім святкових столах.
Розквіт сироваріння припав на епоху Середньовіччя, коли його виготовленням зайнялися ченці. Саме завдяки їм видова різноманітність сирів неймовірно зросла. Вони придумали сир солити, коптити, присмачувати спеціями і садити на нього благородну плісняву.
Першими почали виготовляти величезні кола твердого сиру голландці. І з XIV століття і досі цей продукт є важливим складником доходів країни.
Слов’яни виготовляли сирний сир – продукт, отриманий шляхом природного згортання молока, сирий спосіб. Звідси й назва продукту сир. Історики стверджують, що наші пращури навіть данину виплачували своїм сиром.
Дуже часто назва сиру говорить про місце, де цей сорт сиру було вперше виготовлено. Іноді сир називається на ім’я людини, яка придумала спосіб його виготовлення. Так, Пармезан народився в італійському містечку Парма, батьківщина Рокфора та Камамбера – французькі села з аналогічними назвами. Та сама історія і з українськими сирами. Назви говорять самі за себе.