Катерина Медічі (або Катерина де Медічі)

Katerina Medichi

Королева Франції Катерина Медічі (1519-1589) – дружина короля Франції Генріха І та одна з найвпливовіших осіб Франції періоду війн між католиками та гугенотами.

Батьки Катерини Медічі: батько – Лоренцо II Медічі герцог Урбінський та французька принцеса з династії Бурбонів Мадлен де Ла Тур-д’Овернь, герцогиня Урбіно. До речі, династія Бурбонів є прямими нащадками доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого Анни Ярославни та її чоловіка.

Батьки Катерини Медічі рано померли, мати – через 2 тижня після пологів від пологової лихоманки, а батько – через 6 діб після дружини від туберкульозу легень та ускладнень сифілісу. Обидва поховані в капеллі Медічі у меморіальній капелі усипальниці рода Медічі при флорентійській церкві Сан-Лоренцо. Скульптурна краса храму є одним з найграндіозніших досягень мистецтва епохи Високого Відродження. Художником, архітектором та скульптором капелли був Мікеланджело Буонаротті.

Capella Medici, San Lorenzo, Italia

Клан Медічі був дуже заможним, завдяки своїм статкам впливав на політичну картину Європи.

Під час хрестин дівчинка отримала ім’я Катерина Марія Ромола. Катерина – це було одне з імен графині та Катериною звали прабабку по батьківській лінії. Марія – це друге ім’я, було дане на честь Діви Марії, якій присвячувалась субота, день хрестин. Саме Діві Марії у традиції латинської Церкви, починаючи з реформи Алкуіна, є звичай посвячення Марії суботи. Цей звичай швидко розповсюдився по всій Західній Європі та зберігся до наших днів. Третє ім’я Ромола – мали благородні флорентійки в пам’ять про Ромула, який заснував колску Флоренції – Ф’єзоле.

З дитинства Катерина стала ставкою в дипломатичній грі. На той час Флоренція була охоплена страхами за своє майбутнє та надією, адже була Катерина була останньою з колись могутнього роду Медічі. .

Дядько – папа римський Климент VII при першій же нагоді постарався вигідніше прилаштувати племінницю. Так 6 жовтня 1533 року Катерина стала дружиною герцога Орлеанського Генріха. Чоловікові Катерина ніколи не подобалася. Він вважав за краще їй вікову коханку Діану де Пуатьє.

Навіть під час коронації Генріха II всі почесті віддавалися коханці, а королева змушена була залишатися осторонь. Втім, це не завадило Катерині народити від Генріха десятьох дітей (вижили 4 хлопчики та 3 дівчинки).

Година Катерини Медічі настала у 1559 році, коли загинув Генріх II. На престол вступив її старший син Франциск ІІ. Цей хворобливий юнак був цілком під впливом родичів його юної дружини Марії Стюарт – герцогів Гізов. Проте за рік сімнадцятирічний король помер.

З того часу Катерина Медічі стала регентшою за десятирічного короля Карла IX (і до кінця життя не випускала владу зі своїх чіпких рук, оскільки відразу після смерті Карла звела на престол свого улюбленого сина Генріха ІІІ, за правління якого й померла). Вдовствуюча королева наповнила французький двір шпигунами, стежила за всіма та кожним.

Доньку Єлизавету Катерина видала заміж за іспанського короля Філіпа II, дочку Марію – за короля Наварри Генріха Бурбона.

Під час релігійних воєн у Франції Катерина, сама католичка, коливалася між політикою компромісу та примирення, з одного боку, і жорсткими рішеннями – з іншого, не гребуючи вбивствами та побиттями. Вона стала безпосереднім організатором Варфоломіївської ночі та цілої серії жахливих вбивств, у тому числі отруєння королеви Наваррської Жанни д’Альбре, матері Генріха, вождя гугенотів адмірала Гаспара де Коліньї і навіть, як припускають, сина Карла IX.

Як усі Медічі, Катерина була покровителькою літератури та мистецтва. Любителька розкоші та пишноти, вона звеліла підняти нове крило Лувру і приступила до будівництва Тюїльрі. Поза Парижем її стараннями було зведено архітектурний шедевр – галерея замку Шанонсо (поблизу Тура). Особиста бібліотека Катерини, в якій було багато рідкісних рукописів, був одним з найбільших у Франції епохи Відродження.

Пристрасть до астрології була притаманна багатьом володарам епохи Відродження. Не уникла її і Катерина Медічі. Особливим впливом на неї користувався провансальський лікар і віщун Нострадамус (1503-1566).

Катерина Медічі пережила свого астролога на 23 роки. Весь цей час вона старанно уникала колись улюбленого нею палацу в Сен-Жермені.

Коли королева занедужала в 1589 р. в Блуа, вона навіть не сумнівалася, що скоро піде на поправку, і розлютилася, коли до неї привели молодого священика.
– Як вас звати? – Запитала Катерина.
– Сен-Жермен, – відповів священик.

Королева негайно наказала записати її заповіт і за кілька годин померла.