Кіноа
Батьківщиною кіноа є Південна Америка та берега найбільшого по запасам прісної води у світі та самого високогірного озера у світі – Тітікака.
Кіноа (лат. Chenopodium quinoa), або Квіноа, або Кінва – це хлібна зернова культура родини Амарантові, яка росте на схилах південної частини Кордільєр, що звуться Андськими Кордільєрами чи просто Анди. Анди є найдовшою (9000 км) та однію з найвищих гірських систем Землі (гора Аконкагуа, 6961 м).
Кіноа має давнє походження, було та є найважливішою частиною раціона місцевого індійського населення. Вирощують кіноа в єкваторіальному поясі на середніх висотах (до 3800 м).
Кіноа протягом тисячоліть називали “золотим зерном” тому, що кіноа була найважливішою їжею інків, нарівні з кукурудзою та картоплею була для них основною.
Народи Анд вперше почали культивувати кіноа 3000 років тому. Тоді за межами цієї області рослина була маловідома. Інки вважали кіноа священним зерном і називали його «матір’ю всіх насінь». Конкістадори, навпаки, ставилися до кіноа як «їжа для індіанців», зневажали її і навіть знищували цілі поля, оскільки вони мали важливе релігійне значення для інків. Іспанські завойовники змушували інків вирощувати пшеницю замість традиційного кіноа.
Вперше опис кіноа зустрічається у 1553 році в книзі С’єра де Леона “Хроніка Перу” (исп. Parte Primera de la Crónica del Perú).
Протягом багатьох років кіноа культивувалось лише в Андах. Однак висока харчова цінність кіноа та її пристосування до гірського клімату відкриває широкі перспективи розповсюдження цієї культури в інших частинах світу. Зараз кіноа вирощують в Уругваї, Перу та Болівії, причому 90% урожаю поставляється до США. Це одна з причин достатньої високої вартості кіноа в інших країнах – вона більш рідкісна. Також ведуться успішні активні роботи щодо вирощування кіноа в Тибеті та Гімалаях.
Сьогодні кіноа – звичний продукт у нашому повсякденному раціоні.
Генеральна Асамблея ООН проголосила 2013 рік роком кіноа. Так вони хотіли привернути увагу світу до важливої ролі цієї зернової культури, а також величезної праці корінних народів Анд, які змогли зберегти кіноа.
Склад та калорійність кіноа
Калорійність на 100 г – 386 ккал
Білки – 14,1 г
Жири – 6,1 г
Вуглеводи – 57,2 г
Кіноа відрізняється від інших злаків тим, що є джерелом великої кількості білка. Деякі сорти можуть містити до 20% білка, коли, наприклад, рис лише 7%. Також кіноа містить до 20 різних амінокислот. Білок, за складом, близький до білків молока та є дуже важливим елементом, необхідним як будівельний матеріал для організму, особливо для дітей та вагітних жінок. Кіноа – поживна крупа, і надовго забезпечує відчуттям ситості.
У цій рослині багато лізину, який є необхідним для засвоєння кальцію. У пшениці та рисі, наприклад, лізину набагато менше.
Також у кіноа містяться жири, вуглеводи, клітковина, яка покращує травлення та живить мікрофлору кишечника. У кіноа багато вітамінів групи В, мікроелементів, особливо фосфору (більше ніж у рисі в 3 рази і не менше, ніж у рибі), заліза, кальцію та цинку.
Кіноа потрібно вживати в міру. До складу крупи входять оксалати (щавлева кислота), тому зайве споживання продукту може викликати дисфункцію нирок і посилити подагру. Перед вживанням кіноа необхідно замочувати, так як у крупі містяться токсини, що вимиваються при обробці.
У сучасному світі доволі часто зустрічаються ціліакія та хвороба Крона, при яких розвивається непереносимість глютену. Глютен міститься в більшості круп, але в кіноа його немає, тому кіноа можна використовувати для харчування людей із даними захворюваннями.
Також кіноа є оптимальним загальнозміцнюючим засобом, який добре насичує організм та дає багато запасу енергії для активних людей. Кіноа допомагає прискорити відновлення після хвороб та операцій.
У косметології кіноа використовується як скраб, який ефективно відлущує шкіру.
Кіноа – досить універсальна крупа, її можна їсти як самостійну страву, додавати в суп або салат, робити борошно, випікати пироги та хліб, її додають у випічку та в десерти. Смак досить нейтральний, нагадує дикий рис.
Кіноа важливо промивати перед приготуванням, інакше страва гірчитиме. При варінні кіноа необхідно помішувати.
А зараз ми приготуємо смачний, корисний та поживний салат з кіноа, журавлиною та яблуком, який можна подавати як самостійну страву.
⠀
Інгредієнти:
- 1,5 ст. води
- ¾ ст. кіноа
- ½ ст. сушеної журавлини
- 150 г листя салату
- 2 середніх яблука,
- 1 маленька червона цибулина,
- ½ ст. горіхів пекан (або волоські),
- 50-60 г сиру Фета,
- 1 ст.л. гірчиці,
- 1 ст.л. оливкової олії,
- 1 ст.л. меду,
- 1 лимон,
- 1 ч.л. натертого імбиру,
- чорний перець та сіль – за смаком.
Приготування:
- Кіноа промити та обсушити. Всипати у кип’ячу воду, зменшити вогонь до середнього. Варити під закритою кришкою протягом 15 хв., поки вода не вбереться та кіноа не стане м’яким. Перемішати.
- Журавлину промити. Викласти на готове кіноа та пропарити під кришкою 5-7 хв.
- У велику миску викласти листя салату, порвати їх руками, додати сіль за смаком, пом’яти руками.
- Яблука очистити, нарізати кубиками.
- Цибулину тонко нарізати.
- Горіхи обсмажити і крупно нарізати.
- Сир Фета розкрошити.
- До листя салату додати кіноа, журавлину, яблука, цибулю, горіхи пекан та сир Фета. Перемішати.
- З лимовину вичавити сік.
- У невеликій мисці змішати гірчицю, олію, мед, лимонний сік та імбир; приправити сіллю та чорним перцем.
- Полити салат заправкою та перемішати.