Кростата з сиром – дуже простий та швидкий у приготуванні традиційний італійський пиріг, від якого спробувавши одного разу, неможливо відмовитися.
Кростата (з італ. “crostata”) – це італійський відкритий пиріг з пісочного тіста (тісто фролу), з різними начинками. У різних частинах Італії відомий під різними назвами: у Неаполі – соррі, у Ломбардії – sfogliate. Зовнішній вигляд нагадує неаполітанську пастьєру.
Назва “Кростата” походить від італійського слова crosta, що означає “корочка”, слово crosta – італійського походження, походить від латинського crustāta та від іменника crusta («кора»). Саме звідси походить французький кулінарний термін croustade (“корочка”) та англійський custard – “заварний крем”.
Рецепт пирога на основі пісочного тіста був відомий ще Венеції після 1000 року, саме тоді там почали використовувати імпортний цукор зі Сходу. Перший зафіксований рецепт кростати сягає XIV століття. Він був описаний Гійом Тирелем, відомим як Тайван, в його збірці Le Viandier. У 1570 Бартоломео Скаппі згадує цей пиріг у своїй роботі з кулінарії італійської епохи Відродження. Автор «Мистецтво хорошої кулінарії» (Мантуя, 1662 р.) шеф-кухар із Болоньї на службі у Карла II Гонзага, Бартоломео Стефані, також наводить рецепт кростати.
Також рецепти crostata можна зустріти у кулінарних книгах Libro de Arte Coquinaria («Книга про кулінарне мистецтво») Мартіно да Комо (Martino da Como), опублікованій близько 1465 року та у книзі Cuoco napolitano («Неаполітанський кухар») (кін. XV ст.) є рецепт № 94 під назвою Crostata de Caso, Pane.
Грецька кухня також має пиріг, схожий на кростату, відомий під назвою пастафлора (грец. πάστα φλώρα). Ця назва походить від італійського «паста фролу» (італ. pasta frolla»; «розсипчасте тісто»). У Греції слово фрола було невірно прочитане, як флора, й у такому вигляді закріпилося у назві. Під цією назвою пиріг був ввезений грецькими емігрантами в Латинську Америку, де став популярною стравою в Уругваї, Парагваї та Аргентині. Готують пастафлору з типовими аргентинськими начинками: гойябада (мармелад з гуави), дульсе де батата (мармелад з солодкої картоплі) і дульсе де лече (місцевий аналог згущеного молока).
А ми приготуємо кростату з сиром.
Інгредієнти:
Для тіста:
- борошно – 320 г ,
- м’яке вершкове масло – 160 г,
- яйце – 1 шт.,
- жовток – 1 шт.
Для начинки:
- молоко – 500 мл,
- сир (будь який) – 300 г,
- борошно – 50 г,
- вершкове масло – 50 г.
Приготування:
- Замісити тісто. Просіяти борошно. Відділити жовток. Додати 1 яйце та жовток до борошна, туди ж – м’яке масло.
- Швидко замісити тісто. Оскільки тісто масляне, його замішувати потрібно швидко. Скатати тісто в шар та дати йому трохи відпочити.
- Готуємо сирну начинку. Нарізати сир дрібними кубиками.
- Приготувати щось на зразок швидкої бешамелі. У кастрюлі на несильному вогні розтопити вершкове масло, всипати борошно, дуже ретельно безперевно перемішувати, щоб не було грудок, додати молоко та довести до кипіння. Зняти з вогня.
- Відразу ж додати сир. Дуже важливо (!) постійно помішуючи, довести все до жидкої, доволі однорідної, тягучої консистенції.
- Форму для випікання змастити вершковим маслом. Від шарика тіста відщипнути трохи для прикраси пирога. швидко розкатати тісто та помістити коржик у форму. Руками рівномірно розподілити тісто.
- Викласти на тісто сирну масу, яка трохи охолола, розподілити її тонким шаром. Нарізати залишки тіста полосками та викласти хрест-нахрест.
- Із полосок тіста, які залишились, викласти по краю форми та зробити акуратний бортик, щоб сир не витік.
- Випікати пиріг протягом 35-40 хвилин у попредньо розігрітій до 180С духовці.