Найстаріша кав’ярня Англії Queen’s Lane Coffee House

найстаріша кав'ярня Англії

Сьогодні ми вип’ємо каву в найстарішій кав’ярні Англії Queen’s Lane Coffee House. Ми вирушаємо в стару добру Англію, в Оксфорд, в місто студентів та найстаріших університетів.

Кава увійшла в моду в Великобританії у XVII столітті. Англія стала родоначальницею кав’ярень по всій Європі.

Найпершу кав’ярню Європи Queen’s Lane Coffee House в  – в студентському та передовому місті Оксфорді самої “чайної країни” Англії, в 1650 році відкрив турецький єврей Яків, історичне прізвище якого, на жаль, не збереглося.

Відразу після відкриття кав’ярні на Queen’s Lane було відкрито кав’ярню в Лондоні. А потім кав’ярень стало сотні.

Найстаріша кав’ярня Англії Queen’s Lane Coffee House не змінювала свою адресу протягом століть. Вона стоїть на своєму незмінному місці навпроти Queen’s College і тут, як і завжди, повно студентів. Змінився лише дух, в наш час, на жаль, не залишилось нічого від старої доброї Англії, окрім хорошої кави.

Цікаво, що саме з кав’ярнями пов’язана традиція давати чайові, а разом з цією традицією в англійській мові з’явилась нова фраза “To Ensure Prompt Service”, скорочено TIPS . У кав’ярнях ставили спеціальні ємкості з написом “Для забезпечення швидкого обслуговування”, куди відвідувачі, за бажанням, кидали монетки. Так зародилась одна з самих відомих комерційних ініціатив по обслуговуванню клієнтів – “давати чайові” .

У кав’ярнях завжди було душно, шумно і накурено. Серед відвідувачів завжди були цікаві люди: політики, бізнесмени, студенти, інтелігенти, лікарі. У народі ці місця жартівливо називали “копійчані університети”, адже тут можна було отримати більше цікавих та корисних знань, ніж в коледжах та університетах.

А деякі кав’ярні мали дивну та несподівану долю. Наприклад, “Кавовий будинок Едварда Ллойда” на Ломбард-стріт став всесвітнім центром страхового бізнесу та штаб-квартирою компанії Lloyds of London”, а “Кавовий будинок Джонатана” на вулиці Change Alley, де збиралися маклери, з часом перетворився на знамениту Лондонську біржу.

Ксенія Миронова