Годинники Києва

годинники Києва

Наймудрішим є час, бо він розкриває все.

Сьогодні ми мандруватимемо часом… ми будемо неспішно крокувати від позначки до позначки, рухаючи часові механізми найстаріших та нових годинників Києва.

Ще з давних давен люди намагалися замкнути минуле, сьогодення і майбутнє, приборкавши час. З цією метою вигадували різні пристрої для його виміру. Перші поняття часу людина зрозуміла підсвідомо. Природні явища (доба, ранок, день, полудень, вечір, ніч) підказали регулярні зміні пори року, зміна дня і ночі.

Спочатку для виміру часу люди користувалися ремінцем з вузликами та дощечками з зарубками. Щодоби роблячи зарубку, людина могла підрахувати кількість минулих днів; розв’язуючи кожен день по вузлику, можна було визначити, скільки діб залишилось до якоїсь події.

Сонячний годинник або Гномон

Пізніше час вимірювали сонячним годинником. Він називався давнім грецьким ім’ям Гномон. За допомогою гномону можна було визначити час з точністю до години, але користуватися можна було тільки при сонячній погоді та в світлий час доби.

Вогненний годинник

Спроби приборкати нічний час доби призвели до появи вогненного годинника, який вимірював час за кількістю масла, згорілого в лампі, або воску в свічці. В ті часи одиницею виміру часу була свічка, а вся ніч ділилась на три свічки. На питання: — «Котра година?» відповідали: — «Дві свічки». Це відповідало приблизно третій години ночі. Такі годинники були дешеві і зручні, але неточні. Саме в той час було вперше винайдено будильник. Природно він був вогненним.

Водяний годинник або Клепсидра

На зміну сонячному і вогненному годиннику прийшов водяний годинник. Він був більш точним і досконалим, надійно працював як вдень, так і вночі. Принцип роботи водяного годинника був простим. Глиняну, скляну чи металеву посудину з отвором у днищі й мітками на стінках, за якими можна стежити за падінням рівня води, наповнювали водою. Вода повільно, по краплі, витікала, знижуючи рівень води, а по мітках на посудині визначали, котра година. Водяний годинник отримав назву «клепсидра», що по-грецьки означає «викрадачка». Завдяки клепсидрі ми зобов’язані появі виразу «плин часу».

Пісочний годинник

Пісочний годинник — це дві, з’єднані між собою посудини, та закріплені в дерев’яній оправі. Принцип роботи пісочного годинника такий самий, як і у водяного годинника, але з посудини в посудину за однаковий проміжок часу біжить не вода, а пісок.

Механічний годинник

Годинники, що за своїм устроєм більш-менш нагадують сучасні, з’явилися в 14 столітті. Це були величезні великовагові механізми баштового годинника, які приводила в дію гиря, яка підвішена на канаті до ведучого валу механізму. Регулював хід цього годинника так званий «шпиндель». Він представляв собою коромисло з вантажами, встановлений на вертикальній осі, який обертався поперемінно то вправо, то вліво. Інерція вантажів надавала гальмівний вплив на годинниковий механізм, сповільнюючи обертання його коліс. Точність ходу подібних годин з шпиндельним регулятором була низька, а добова похибка перевищувала 60 хвилин.

Ми вирушаємо на пошуки київських годинників, які вже стали не тільки пам’ятками історії, але й прикрасою нашого міста.

Годинник Свято-Троїцького Іонинського монастиря

Найстаріший годинник Києва овіяний легендами. Точно відомо, що цьому годиннику більше 150 років, його було виготовлено у Парижі у 1858. За весь період існування, годинниковий механізм майже не змінювали і він до сих пір  дуже точно показує час. Чому — це досить загадка.

Одна з легенд пов’язана з історією кохання Оноре де Бальзака та польської графині Евеліни Ганської. Начебто, баштовий годинник Свято-Троїцького Іонінського монастиря привіз до Києва сам Оноре де Бальзак, аби подарувати його своїй возлюбленій.

Згідно іншої версії, годинник замовив сам преподобний Іона — засновник обителі.

Історики ж більше схиляються до версії, що годинник планувалося розмістити на дзвіниці, проект якої розробив архітектор Ніколаєв. Ця дзвінниця повинна була стати найвищою спорудою Києва того часу, ще на тринадцять метрів вище Лаврської. Але, не так сталося як гадалося.

Годинник жодного дня не знаходився без нагляду. Ченці раз на тиждень заводять годинниковий механізм, який кожні 15 хвилин він відбиває час, а раз на час — дзвенить на повну.

Куранти Києво-Печерської Лаври

Перший годинниковий механізм було встановлено на четвертому ярусі дзвіниці в 1744 році, з тих пір його міняли декілька разів. Його було виготовлено ще за часів цариці Єлизавети, а майстер, який його виготовив, отримав в якості «гонорара» півпуда борошна, мішок ячменю, мішок пшениці і кілька рублів грошей.

Годинник зупинився під час війни, коли підірвали Успенський собор, але післе Перемоги їх відремонтували.

Чинний нині механізм, важить 4,5 тонни, встановлений в 1903-1904 роках і виготовлений за зразком курантів Московського Кремля.

Годинник з карильйоном на дзвінниці Софії Київської

Кілька років тому на дзвінниці Софії Київської було встановлено карильйон з 21 дзвонами, самий давній з них — бронзовий дзвін «Мазепа», який було виготовлено ще у 1705 році.

Годинник на дзвінниці Михайлівського Золотоверхого монастиря

Михайлівську дзвіницю, на яку було встановлено куранти як в Лаврі, знищили у 30-ті роки ХХ ст. В «Описі Києва» М. Закревського (1868) зазначено, що цей годинник «зіпсувався і пішов в минуле».

В березні 1998 року, коли відтворювали дзвінницю, було вирішено відродити годинник та обладнати його циферблатом. Виготовили годинниковий механізм в Австрії. Встановили сучасний годинник-куранти разом з карильйоном, що призводить до звучання 50 дзвонів різного розміру.

Щогодини годинник виконує одну з 23 улюблених мелодій. Опівдні та опівночі — гімн України, о 6.00 звучить «Молитва за Україну», о 7.00 — «Пречиста Діва…», о 8.00 — «Милість спокою», о 9.00 — «Благослови, душа моя, Господа», о 10.00 — «Як же ти, Славний», об 11.00 — «Алілуйя», о 13.00 — молитва Андрія з опери «Запорожець за Дунаєм», о 14.00 — «Пісня про Київ», о 15.00 — «Многая літа», о 16.00 — «Червона калина», о 17.00 — «Прийдіть, вклонімося», о 18.00 — «Велике славословіє», о 19.00 — «Слава у Вишніх Богу, о 19.00 — «Щоб наша доля», о 20.00 — «Щедрик», о 21.00 — «Реве та стогне Дніпро широкий», о 23.00 — «Вечір на дворі», о 01.00 — «Взяв би я бандуру», о 02.00 — «Думи мої», 03.00 — «Ой ходить сон», о 4.00 — «Купальска (Марина)».

Баштовий годинник Бессарабського ринку

Баштовий годинник на Бессарабці було відкрито в 1912 році. За часів незалежності замінили циферблат та встановили велику плазму.

Київський Біг-Бен або годинник Будинку профспілок

Київському Біг-Бену лише 35 років. За початковим задумом, на кутовий вежі Будинку Профспілок, що заввишки 24 метри, планували «встановити електронні табло, які транслюватимуться повідомлення про події, що відбуваються в Києві та країні».

Але, влаштували чотиристоронній електронний інформатор, який по черзі відображав час, поточну дату і температуру повітря.

Останні роки годинник на реконструкції. Сподіваємось, що вже найближчим часом, оновлений годинник знову засяє над нашим містом.

Годинник Укртелекому

Будинок Укртелекому було побудовано в 1910-1911 роках для одного з банків. У 1953 році, коли тут знаходився Центральний телеграф, було надбудовано ще один поверх. В ході реконструкції на фасаді з’явився незвичний годинник, який до цих пір показує точний час не тільки Києва, але й найбільших міст світу.

Баштовий годинник дзвінниці грецького Свято-Катерининського монастиря

Дзвінниця з механічним годинником — це все, що залишилось від стародавнього грецького Свято-Катерининського монастиря, що на Подолі.

Вважають, що перший годинник з’явився на дзвінниці на початку ХІХ ст. Після великої пожежі на Подолі, яка вирувала кілька діб, було знищено майже всі кам’яні та дерев’яні споруди.

У 1915 р. по проекту архитекторів Эйснера и Лидваля було побудовано нову будівлю Грецького монастиря з дзвінницею та баштовим годинником, але знов таки, у 1917 р. сталася ще одна велика пожежа, яка знищила майже всі будівлі монастиря.

При СРСР споруди, що залишилися було передано до Управління Нацбанку України. Під час реконструкції дзвіниці на ній було змонтовано механічний годинник з карильоном. Дзвони для карильйону (один великий дзвін і вісім малих) були доставлені з Голландії.

Зараз годинник радує Киян та гостей міста ефектною спорудою та точним визначенням часу, а також звуками карильйону, який грає щодня з 8 ранку до 10 вечора кожні 15 хвилин мелодії українських пісень «Пісня про рушник, козацькі народні пісні та мотив пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Тараса Шевченка.

Годинник Театру ляльок

Київський академічний театр ляльок було відкрито в грудні 2005 року. Будівля театру стала окрасою ландшафтного парку і улюбленим місцем відпочинку малюків та дорослих. Зовні вона нагадує своїми фасадами казковий замок з двома годинниковими баштами, циферблати яких прикрашені кольоровою мозаїкою, а на верхівці знаходяться позолочені півники. Годинникові механізми було виготовлено майстрами Київського годинникового заводу. Кожну чверть години грають короткі мелодії, а щогодини довші.

Сонячні годинники Києва

Епоха, коли час визначали за сонячним годинником, залишилася в далекому минулому. Але, в наш час є кілька годинників, які чудово нагадують нам про способи вимірювання часу у минулому.

Сонячні годинники є в Миколаєві, в Донецьку, в Бердянську, в Луцьку, в Трускавці, в Севастополі та в інших містах України.

У Києві нам вдалося відшукати 7 сонячні годинника, з якими ми познайомимось у наступній статті.

Ксенія Миронова

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент текста та натисніть Ctrl+Enter.

No Comments Yet

Leave a Reply

Your email address will not be published.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: